|
АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК ТВОРІВ
Б В Г Д Е
З І К Л М
Н О П Р С
Т У Х Ч Ш
Щ Я
Б
Білий вірш про білий мармур
Блакитний час, прикинувшись водою…
Бузки. І дощ. І солов'ї хмільні…
В
В океані повітря, що хлюпа по долах земних…
В посушливе літо — в душі чебреці вигоряють…
Велика Ведмедиця
Весна зіткала вчора гобелен…
Весна. Розквітнув ломикамінь. М'ята…
Весь світ — це музики руда тверда й сувора…
Взимку…
Відро защебетало у криниці…
Вознесіння квіток і трави, вознесіння пташок і любові!..
Вчора ще недоспілі, а нині уже переспілі…
Г
Гей, Остапе Вересаю, наш Гомере невмирущий…
Грались патронами. Грались гранатами. Грались…
Грудневий Буг
Губи жіночі, ждучи поцілунку…
Д
Де ти, хато бабина стріхата?..
Дзвіночок сміху — мій син — прокидається вранці…
Дитинство? Казочка про білку…
Діти улітку складають гербарій…
До мене грім у хату залетів…
Древо поезії під небеса виростає…
Е
Експромт грози, її палке натхнення…
З
Зазирну в душу волошки…
Запилені музейні черепки…
Защебетала за вікном ластівка…
Зелена плоть садів, осяяних плодами…
Зелена радість конвалій
І
І враз на чужині постане…
Із кожним роком дальшаєш мені…
Із Марфою ми стали гомоніти…
К
Княгине картопле, як народ наш тебе поважає…
Колись давно тобою марив…
Конвалії цвітуть у молодій траві…
Куди б поїхати, скажіте,— в світи близькі, в світи далекі?..
Куди біжить дорога…
Л
Ластівки літають над водою…
Лебеді у полі
Лежачий камінь у траві лежить…
М
Малинове. Хрещато. Бузково…
Мандрує день за літніми вітрами…
Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху…
Ми народжені сонячним вітром. Дбайливо сповиті…
Мій син малює крила літакам…
Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана…
Н
На березі блакитного і зеленого морів
На березі мого серця…
На хмарах горбатих громи роз'їжджають возами…
Нарядившись у квіти й любисток, весна веселилась…
Не води весняні, а музика флейти розлита…
Невже тобі забудеться — колись ми…
Ніч прилітає надвечір, коли починає смеркати…
О
О пів на шосту, ввечері, в селі…
Опали з яблунь визрілі слова…
От і все… Мов зоря, одгоріло кохання…
Оселя грози
Осінь…
Осінь — у барвистому намисті…
Осінь ходить на милицях, дзвонить медалями…
П
Перший місяць весни
Пісня про півня
Пітони. Тритони… У клітці дріма ягуар…
Половіє тиша в веснянім житі…
Притулюся щокою…
Птиці
Р
Рідна мова
Розуміння
Ромашко — Офеліє з рідного отчого поля…
Рятуємо чисте повітря. Рятуємо воду…
С
Сад
Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка…
Спомин про нічку-петрівочку видивом встане хрещатим…
Стриножені коні хропуть уночі за горою…
Т
Так знай, що став я Місяцем твоїм…
Такі близькі чомусь мені…
Ти…
Ти — віра й надія…
Ти — мов галактика. До того ж — чорноброва…
У
У дереві кожному скрипка, говорять, живе…
У тирлича весняного — бельканто…
Х
Хто де живе, а я — у неба дзвоні…
Хто пісню для гледичії склада?..
Ч
Черничка-ніч запалить свічі…
Чи вам не здається, що гру ви програли, маестро?..
Чого ти приходиш до мене уранці, удень і вночі?..
Ш
Шукаєм папороть. Усе життя шукаєм…
Щ
Що ластівка у небі написала…
Я
Я знов сьогодні археолог…
Я не знаю, хто ти, звідки ти…
Я сьогодні погляди збираю…
Я твоя… шепотіли вуста, шелестіли, мов трави…
Як добре жити при свічках каштанів!..
|