Теодозія Зарівна
Метаморфози
“Цей клаптик порожнього грунту – зона мого мовчання…”
“Фінал для вакацій. Осуга на дні черпака…”
“Автобус відходить. І вітер втирає вологу…”
“Летять кульбаб прощальні парашути…”
“Розтоплена смола закриє рот пророкам…”
“Схитнулися приречено…”
“Раптово повернеться вечір з далеких країв…”
“Старі паралелі сосон висвітлюють перспективу…”
“Березень потривожив надію…”
Не повторивши Моцарта
