Ярослава ШЕКЕРА
Зі збірки “КОЛЬОРОВА ТИША” (Київ, “Задруга”, 1998)
“Птаходень стомлено змахнув…”
“Згасають життя щогодини…”
“Птахи всесвіту линуть на крилах…”
“Росинка на вершечку колоска…”
“Сонечко сумно стухає…”
Зі збірки “А НЕБО ЖУРАВКАМИ ВИШИТЕ” (Київ, “Задруга”, 2000)
Хода
“Смерекові сльози срібляться на сонці…”
“Море, мов матінка, манить мінливо…”
“Ліс леліяв лункі литаври…”
З майбутньої збірки “МЕЖИ ДВОМА СТІНАМИ ЖИТА” (ось-ось має побачити світ…)
Сопілці
“На далекій на чужині…”
“Весні не минути розпачу…”
“Ти послухай, як схлипує осінь…”
“Спориш на стежці з батьківської хати…”
“Між планет — то хорал…”
“У смерканні плачуть віти — жалісливий вітер?…”
До себе
“Голе залізо…”
“Тут, між сосен пухнастих…”
“А сонечко вкололось о тополі…”
“Мене гойдає…”
“Вона увижається в зорях…”
“Загратовані душі…”
“Все забавки — і осінь, і сніжинки…”
“В мою розлогу оселю…”
“Пробиваюся крізь погляд часопростору…”
“Море очі гойдає…”
“Ти на мене чекай…”
“Люблю, як сонце…”
“Світлинками весняного дощу…”
“Не маю стилю…”
“Зрозумій мову серця…” (I)
“Зрозумій мову серця…” (II)
Крила
“У нетрях мовчання ховається твоя душа…”
“Так ніжно увечері…”
Слухаючи поезію
“Коли настає нічка…”
Нова ера
“Розхристані крони, гілки наїжачені…”
“Уночі мене обступили вірші…”
“Вона хоче вмирати…”
“Крапля за краплею…”
“Мої стомлені думки…”
Мініатюри