“КАЛИНА В СНІГУ” (Київ, “Задруга”, 2001)

П.Федотюк. Передмова

НА КРУТОЗЛАМІ ЛІТ

Несе дівчина воду
Нас порятує тільки єдність
Мій сон
“Ти розумна і добра, ти весела і гарна на вроду…”
Калина в снігу
Степи і сонце понад морем
“Давно не чув я співу перепілки…”
1111
А на волині — грози…
Рівець
“Де волання німих каменюк…”
Щербаньова долина
“А може, й справді прадід мій Устим…”
Гончар і Кармалюк
Три заповіді в’язня
Побачена притча
На дні сльози
Високоліття
Голоси непохованих воїнів
Притча про смерті
Озерне диво
Борсуки
“Над рікою іду на лови…”
Мов криця, мов кришталь, і мов алмаз
“Вже третій місяць сохну без дощів я…”
“Оса вкусила. Жалять комарі…”
“Рихтує люд сучасну суперзброю…”
“На Щекавицю знов ходив…”
Чому?
Проти вітру
Трагедія Анни
Весела ніжність
Живи, поезіє Дмитрова!
Твори, поете
“Вам тільки двадцять літ…”
“Ніхто сьогодні в морі не купається…”
Журавлі-веселики
І ридала — німувала солов’їха
“Щось небесно-глибоке радує…”
Діти України
Повія
Зацвітає фіалка нічна
Кудрявець Софії
Жіноча краса й доброта
Невизначеність
“Вмираюча річка і ліс поріділий…”
“Ходив прощатися з майданськими полями…”
Граде Кия, тебе не впізнати
“Люди, я не герой…”
Наче сіяння зорі добровісне
“Цілує квітки миле сонечко жовтогаряче…”
“О чорнобривко, як забути…”
“Пахнуть тобою луки…”
“Все минає у всесвітнім вирі…”
Eremurus olgae

ГІРКІ ЯГОДИ (лірико-сатиричні мініатюри)

“Цей жанр не вдавсь, читачу, той — набрид…”
“У предків рабства наче й не було…”
“Звучали б рідше марші жалібні…”
“Не вмієм жити — партачі…”
“Заспіваймо пісеньку, внучата…”
Де наші заощадження
“У Нагуєвичах печаль й тривога…”
“Чом вірність продають, кохання…”
Скільки треба державних мов
“Всі мрії — про наживу, все — для плоті…”
“Безмежна в нього ненасить…”
“Землячок мій, а карка, як ворон…”
Щедрий чолов’яга
Доброчинець

БІЛІ ЛІЛЕЇ (пісні)

Запорозький козак двічі не вмирає
Вічно буде Україна
Солдати бузку наламали
Біла Церква — любов України
Київський вальс
Князівна Либідь
Україна
Найпершій тополі
Білі лілеї
Я коня напою дзвонковою водою
Дві калини
З нашого кохання, з нашої любові
Найпалкіше цвітуть не весною квітки
Доки в серці любов
Молюсь, щоб ти була щаслива
Моя вербиченько весіння
Не померкне те сіяння
Облітають листочки останні
Який прекрасний світ!
А любисток в’яне
Любов залишається
Чекання
Істина відкривається в любові

Біоґрафічна довідка