* * *
Орієнтири втрачено!
Загублено ідею!
І де той, Господи, пророк,
Що Ти пообіцяв?!
Був кущ вогненний.
Бачили!
О стомлена, Юдеє!
Ізраїль йшов,
Ізраїль повз,
А кущ собі палав.
А ми просили,
Господи!
Пошли пророка!
Змилуйся!
Бо той причинний Моїсей, потопить нас усіх!
На нього люд наш праведний
Віддавна скоса дивиться,
Убили б, Господи-прости,
Так убивати – гріх!
Та й Ти, що в хмарах схований,
Такий незвично-вітряний,
А ми тілесні,
Нам Тебе потрібно осязать,
Тож не образься, Господи,
На наш грішок таврований,
Нехай з телятка трішечки
проллється благодать.
І сотні соляних стовпів
нам будуть обелісками,
Ми б ще повзли і вірили
Та сутінки в серцях,
Мойсею, чуєш!
Зупинись біля корчми з сосисками!
Тут наша Палестина-нью!
Тут будемо гулять!
***
© Юрій Заруцький. Всі права застережені.