* * *
Білі гуси налетіли
– Гиля, гуси!
На гілляку!
Десь собі кричать дебіли
І скавчать у сні собаки,
Десь стікають ріки крові,
Коні крешуть
копитами
Ці казки тобі не нові,
Ти їх слухала роками…
Білі коні,
білі гриви,
білі ночі,
білі ранки.
Ти піднімешся в чотири
І неквапно йдеш до ганку.
Тут тебе зустріне котик
Посмугований
мов зебра –
Цьомни Мурчика у ротик
І запхни
Ножа
під ребра…
***
© Юрій Заруцький. Всі права застережені.