ЗиНовій

* * *

Брехнею куплений розпластаний на споді
Зірви з грудей нажиті сумом сльози
Спакуй до купи не сміття, а честь
Якщо така ще залишилась в тебе, честь
Сьогодні, як і завтра він останній
А завтра як і вчора будеш жить
У клопотах, у сварках, у коханні
В собі продовжуючи сили й волі мить
Знайди найкращий засіб від безсоння
І не шкодуй за порцелян зубів
Я вистою цей раз як і хотів
Творець, а може зовсім інше
У задумі його лягло до наших дій
Тоді у чому ж річ, а час месій
Невже й за тисячу не встигли ми спокути
Гріхів, тілами що прикуті до душі
Безумство багатьох як нагорода
За вільний хід думок, що припинити встиг
Агресію, що тисне нас із зовні
Серед бездушшя та бездум’я лютих криг

***