* * *
Напевно скоро прийдуть ті часи
Коли перестану писати вірші
Коли у невпинному поступі днів
Я вже не помічу відточених слів
Забуду того кого жаль охопив
Хто щастя згубив своє серце пропив
Де замість розкритих і жвавих очей
Видніються знаки пролитих ночей
Засмаглі на сонці бадьорі тіла
Не зможе накрити потопу імла
Не хочеш залишайся — то іди
Я віддаю тебе самій тобі
***
© ЗиНовій. Всі права застережені.