ЗиНовій

ПЕРЕЛОМ

Потріскана фарба
Відбиток похмурий
Залишили діти ігрища в піску
Розмитая карма
В тілесній шкаралупі
Везе купу брухту в бабусі візку

Змінити у людях
І в кожному дні
Наївність вернути порослій траві
Спалити очима під’їзди брудні
Зробити надрізи в самій глибині

Проторене старістю коло життя
Розбите на скалки бажання любити
Убивча заплутаність світу й буття
Що здатна за раз на віки осліпити

Руками в кільце зафіксую відрив
Відчую на мить тріумфальний момент
Щоб знов повернутись
У те що відкрив
Щоб знов повернутись
До згаданих тем

***

© ЗиНовій. Всі права застережені.