Михайль СЕМЕНКО

НА РОСІНАНТЕ

Я не люблю тиші й суму,
Коли плину andante.
Я люблю, коли мчить, повна глуму,
Моя Росінанте.

Не спинить, не спинить ніхто
Наш біг експресний.
Ми обганяєм і кпим авто —
Зими, весни.

Залесливо-мерзотно лізе на нас,—
Станем в бій, одкаснись від неї —
Хай сяє незмінено
Ясна Дульцінея.

***

Джерело: М.Семенко. ПОЕЗІЇ. - "Радянський письменник", Київ, 1985..