Михайль СЕМЕНКО

УМИРАЄ ХЛОПЧИК

Я здоровий і обідаю двічі на день.
Сонця в мені великі куби.
Біль мій ніким не розгаданий,
Але я до болю звик.

Я заздрю маленькому хлопчикові,
Що вмирає у хорих муках.
“О! відкіля ці руки нові?
Не було ж рук…”

Я здоровий і двічі на день обідаю.
Газель умирає у день охмарений.
Але я хочу — чому — не відаю
Туберкульозних марень.

***

Джерело: М.Семенко. ПОЕЗІЇ. - "Радянський письменник", Київ, 1985..