* * *
Треба вбити кохання, щоб знову не жити
Встромити у спину ножа, аби знову побачити сніг
Закохатись в калюжі брудні, бите скло вітражів
У зимове сонце брудне і збиті
Вантажівками — дальнобоями трупи спогадів на дорозі
Кохання — рулетка
Ставка — мізерна: вибір
Власний вибір (навіть не честолюбства)
Просто тимчасова іграшка порожнечі душі
Інфантильного зомбі…
Пробач мені десь у часі
Якщо колись зможеш забути
Даруйте мені —
Всі —
Рани в своєму житті
Лайно на очах, нещастя хтивої вдачі
Отруту егоцентризму
Зраду вашій беззахисній щирості —
Вразливості всіх закоханих…
***
© Світлана Поваляєва. Всі права застережені.