Поліна МИХАЙЛЕНКО

ПЕТРОВІ БАТОГИ

Петрові батоги. Чому вони Петрові?
І хто був той Петро, чиї то батоги?
Було гайнеш у луг босоніж і до крові
Скуштує той батіг дитячої ноги.

І що за дивний цвіт ті стебла прикрашає!
Ніжніший за небес зманіжену блакить.
Чи це не той Петро, що при воротах раю?
Подряпане дитинство ще тріщечки свербить…

Я вже не побіжу у поле, де та річка
Джерельцем витіка, щоби текти в Дніпро,
Де сокирки в рову чи бурякова гичка
Могли би розказать, хто був отой Петро.

Та він і зараз є, і батоги ті має,
Й благословляє ними мою дитину в світ.
Але од мене він сховав ключі від раю
Минулого давно. Лишився синій цвіт.

***