Михайль СЕМЕНКО

ТУМАН ВИПЛИВАВ

Містерія

Обізвалися струни легеньким гомоном
Осміхнулися струни потухлими болями.
Ще тріпався звук, але був уже хорий і стомлений
Нерви тремтіли нитками голими.

Туман випривав з-за гір моторошних
Багровість заходу офонив в пекельну містерію
Никли дерева, мізерно позгиналися постаті —
Бурі, Великій, Таємній Бурі відчиняйте двері.

21. VI. 1917. Владивосток

Джерело: М.Семенко. ПОЕЗІЇ. - "Радянський письменник", Київ, 1985..