ІНОДІ Я ХОЧУ САМОТИ…
Іноді я хочу самоти –
Солодкої і майже неземної,
Зачекати трішки, не іти,
Не боятись ночі грозової.
Іноді шукаю самоти
В полум’ї життя, чекаю
Миті, щоб зібратися, втекти
Від усього люду і від краю.
Боже, я ж боюся самоти!
Хоч довкола мене люди, люди,
Я не можу жити без мети,
Я не можу утекти в нікуди.
Боже, хорони від самоти,
Усіх грішних хорони від неї,
Господи, прости за все прости
І дай ласки зернятко твоєї.
***
© Наталя Петрів. Всі права застережені.