Вадим ОСИПЕНКО

* * *

Незаймана оселя
Мов пустка
Тьмяніє серед ночі
Попереду індустріальна сурма
Позаду артезіанські води
Таємниче створюють
Озерну блакить
Таке ввижається
Коли бачу Трипілля
Агонізуюче минуле
Створює сприятливі
Умови
Для перетравлення
Їжі
Спитайте мене
Про погоду
Відповідь забариться
Як хмарка диму
В темряві
Незлостиві літери —
Їх важко розібрати.

***