Михайль СЕМЕНКО
ДАЛЕКИЙ ГУДОК
Як плакала чайка під сонця промінням
Як гралось проміння на смілім крилі
І тоне повітря у просторі синім
Заплутуєсь вітер у жовтім брилі
Приємно дивитись на піни каскади
На пильність в далекім тумані бризок
І знов підчувати скелястість огради
Далекий гудок.
27. IV. 1915. Владивосток
Джерело: М.Семенко. ПОЕЗІЇ. - "Радянський письменник", Київ, 1985..