Михайль СЕМЕНКО

ДАЛЕКИЙ ГУДОК

Як плакала чайка під сонця промінням
Як гралось проміння на смілім крилі
І тоне повітря у просторі синім
Заплутуєсь вітер у жовтім брилі

Приємно дивитись на піни каскади
На пильність в далекім тумані бризок
І знов підчувати скелястість огради
Далекий гудок.

27. IV. 1915. Владивосток

Джерело: М.Семенко. ПОЕЗІЇ. - "Радянський письменник", Київ, 1985..