Василь МАХНО

НА ПОЕТИЧНОМУ ФЕСТИВАЛІ

10 поетів
заявлені у програмі
читають вірші
для 10-х слухачів може для 100

звучить симфонія мов:
українська з еротичними зойками скрипки
пурхають лляні звуки арабської
бухають у грудях маршові ритми німецьких бубнів
стікає слиною джазовий тромбон англійської
гобой перемелює у свому животі еспанську вимову
ґалантний саксофон французької збуджує сексуальні марення майже дозрілих дівчат

дириґента нема
й оркестра трохи збивається з ритму

переклади — препогані
бо роблені поспіхом
організаторам
як завше бракує часу

ще 10 поетів які читатимуть завтра
слухають тих 10-х які читають сьогодні
і позіхають від втоми
думають про пиво про місцевих дівчат
про курс валюти
про кількох поетес які прибули на цей фестиваль
і з прикрістю відзначають що вік жіночої поезії
неухильно наближається до пенсійного
а про що може писати жінка після клімаксу?

на жаль молодих ахматових — сильвій плат — ан бландіану
на фестивалі ще не запрошують
очевидно чекають поки зістаріються
що ж у цьому є своя логіка

у країні де відбувається фестиваль
економічна криза
тому готелем бігають таргани
а в ресторанах підстаркуваті офіціянтки
не викликають особливих симпатій

поети даруюють поетам свої книжки
знаючи що ніхто їх ніколи не прочитає
бо не можна знати всі мови світу
тому цей ритуал нагадує
розмову глухих і сліпих
по зруйнуванні Вавилонської вежі

о, нарешті читає останній із сьогоднішньої програми

незабаром вечеря

і можна буде поговорити про поезію
на яку не ловиться риба місцевих слухачів
бо всі вони вирішують економічні проблеми
через мобільні телефони

зала щораз пустішає
бо хтось виходить на перекур
хтось попити пива
а хтось відпочити в готелі

чорна діра поезії

стискається від кількости віршів
щоби поглинути
— і це найсмішніше —
саму поезію

яка віднедавна обсуговує самих поетів
як підстаркуваті офіціянтки у ресторані
які давно не цікавлять мужчин

формула поезії
записується 10 + 10 = 0

хоч як твердять математики нуль є чи не найчільнішим числом
в математичних обрахунках

і його чорна діра містить таку енергію
що здатна поглинути сама себе

як мітологічний дракон
який пожирає власного хвоста
і формою свого тіла творить магічне коло

з якого немає виходу

***