АСОНАНСИ
… І повітрям твоїх містечкових подій
знов подихати. Все перебути.
Пережити, немов перейти по воді
з оберемком святих атрибутів.
І у вікна ґотичні, і в душі твої
Зазирнути й побачити світло.
Все, що хочеш: вигадуй, святково твори,
їх розмов полуничне повидло.
Асонанси в розколотих мріях лежать.
Я приїду, заскочу зненацька,
у покручені тижні районних держав,
в городище тих вулиць юнацьких.
10. 1987
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.