Марія КОВАЛИК

ІСТОРІЯ ПОЧАТКУ І КІНЦЯ

Так горіли дні… Урочисто. Майже поминально. Кораблями проходили море думки.
– За що? – запитаєш, а потім подумаєш, може… Дай руку самому собі і стане легше.
Ще трохи до ранку. Посидиш в уявній кав’ярні, а потім підеш. Білокрилого Ангела збудиш впівночі. Догориш, як свіча, і зникнеш у попіл.

***

© Марія Ковалик. Всі права застережені.