* * *
Зупини мене в натовпі,
мов годину на вежі.
Зупинися і стань навпроти.
Напророчити очі – це значить
не побачити тіні на стелі.
Зупини мене в натовпі.
Хочеш – і долонями затуляєш очі.
Зупиняєш, мов кадр, на півкроці.
впівоберта легше – невчасно
доречність приходить й зникає.
Розходимось нарізно – по обидва боки.
Зупинені очі, усмішка і Ти
і нас вже не видно – минає година.
Зупини мене в натовпі
ще на хвилину.
І сам зупинися – на мить.
***
© Марія Ковалик. Всі права застережені.