СТРУННИЙ КВАРТЕТ
Струна 1
Віддаляється силует захмареного ранку до старого центрального будинку
і вдивляється в чиїсь очі. Тут ніхто не живе і гаряча кава вже зачекалась
свого співрозмовника, а він спинився на півдорозі і тримав у руках
по-
ранену струну і птаха. Даремно заколисувати мертве серце – воно
не почує.
І довгим коридором летіла до стелі струна…
***
© Марія Ковалик. Всі права застережені.