Надія ГАВРИЛЮК

* * *

Пилок медовий сонце натрусило
В дарунок дозріваючим житам,
Яка велика незборима сила
Краси того, що звемо життям.

Краплинки неба волошково-сині
Вплелись стрічками у тугу косу.
Лови ту мить, що зветься словом “нині”,
Лови її нев’янучу красу.

***