Надія ГАВРИЛЮК

* * *

Білопінно квітнуть вишні
В росянистих панчішках трав.
Пам’ятаєш, тобі Всевишній
На початку творіння грав?

І в зеленім обрамленні листу
І в пахучих бузкових свічах
Відчуваєш глибини хисту
Того Майстра, що у віках.

В георгіновому ладані
Крильця бджілки узори тчуть,
І ключі розуміння надані
В тій мелодії, що досі чуть.

***