Ольга ГЕРМАНОВА

ШАРЖ

Проходжу в ореолі слави
Крізь жменьку заспаних людей,
Шукаю в небо переправи
У прямокутнику дверей.

Над головою німб кружляє,
Хоч я далеко не свята.
Я просто знаю шлях до раю
Від аскетичного хреста.

Я просто лізу на драбину,
Камінням скочуюся вниз,
Ламаю нігті, як лушпину,
Об перехилений карниз…

Сумна мелодія строката
Мені почулася як марш.
Переживу найбільшу втрату,
Сприймаючи життя як шарж.

***