Ольга ГЕРМАНОВА

МОЛИТВА

Я хочу бачити тебе
На сході душ людських, о Боже!
В безодню світ мене веде
І люди дивляться вороже.

Блукаю я в твоїх лісах.
Твої озера – мов тенета.
Застиглий вислів на вустах:
“Земля – не місце для поета”.

Я йду крізь полум’я віків,
Мене спалила – прохолода,
А влітку – спека почуттів!
Це називається – Природа…
Я стукаю в людські серця,
В них пусто – не моя провина.
Я – плід вчорашнього митця,
Це називається – Людина!

***