Роман ТРИФОНОВ
СПАЛАХИ СЛIВ ПРОСТИХ
Змовк спорожнiлий зал
в свiтлi чужих зiрок.
Вигукнуть сто дзеркал
про випадковий крок.
Згасли в моїх пiснях
спалахи слiв простих.
В залi уламки дня
хтось позбирати встиг.
I замiнила спiв
стуку дверей луна.
Черга порожнiх днiв
юрмиться край вiкна.
Хай запорошить снiг
стежку у свiт оман.
Рухом картин в вiкнi
знов оживе майдан.
***
© Роман Трифонов. Всі права застережені.