* * *
Твоя Оріяна —
Містична земля язичників —
Для тебе єдина.
Свідомість її відтворить.
Твоя Оріяна —
Варязькі князі запозичені —
Потроху відходить
В напівісторичний морок.
Твоя Оріяна —
Норманські князівни незрівняні —
Зваряжені Лади,
Що кличуть своїх коханих,—
Твоя Оріяна буяє весільними дивнями
І тихо вмирає
В бравурних здриганнях тимпанів.
Твоя Оріяна
Для тебе лишається вічністю,
Але проростає
У первістках згаланим словом.
Твоя Оріяна
Пульсує в генах незлічено,
Чекаючи, доки
Сини не навчаться любові.
Твоя Оріяна
Пригадує сонну минувшину,
Прохоодить крізь тебе
Тризубом Святої Трійці,
І ти завмираєш,
Незмирено й дивно зворушений
Похиленим прапором
Її ефемерного війська.
***
© Марина Брацило. Всі права застережені.