Михайль СЕМЕНКО

СІРИЙ ВИХОР

Сірий вихор пронісся над моїми будовами —
Сірий вихор мої будови звалюючи.
Пройнявсь містично він огненними словами —
Пройнявсь огненними словами, тугу спалюючи.

Блиснув опівночі пожарами беззразковими.
Гудів і тріскав, цілу ніч не змовкаючи.
Язиками і пасмами червоними випадковими
Мене за душу, мене за багрову душу торкаючи.

***

Джерело: М.Семенко. ПОЕЗІЇ. - "Радянський письменник", Київ, 1985..