* * *
Зашарілась квітами шипшина,
Розкошує молоде зело,
З безтурботним галасом пташиним
Вибігають діти за село.
Захмеліли золоті Стожари,
І курличуть зграї синіх мрій
Над лісами, де колись татари
Гнали вороних на водопій.
Вигнули хребти імлисті кручі.
В хащах, де шепочуться дива,
Пелюстки, немов вуста жагучі,
Розтулила мляво сон-трава.
Знов весна.І знов затерплі м’язи
Розправляє тепла вже рілля,
А за сухоребрим перелазом
Тішиться бузок, як немовля.
***
© Ольга Башкирова. Всі права застережені.