* * *
я знаю вже в мені того нема
що б вам хотілось бачити й відчути
та іншим я на жаль не можу бути
не літо мій кумир зима
я вже навчивсь по-справжньому радіти
простому запізнілому дощу
і аромату свіжого борщу
як іграшці новій радіють діти
я вже сприймаю муки і страждання
як невідхильну істину просту
але ще прагну всі свої бажання
перекувати на одну мету
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.