Вікторія ЧЕРНЯХІВСЬКА
“ти б ще трохи побув і не йшов так раптово…”
“зів’ялі слова у свідомості зайві, мов накип…”
“смаглявий спокій раптом щез…”
“і хто їх живою стіною звів…”
“коли ти ідеш повз мене, враз зникає моя гідність…”
“напиши мені 17 листів…”
“щоб…”
“він високо піднімає коліна…”
“бо нічого не зміниться в пам’яті навіть від осені…”
“ще минулого року…”
“невблаганно уже вечоріє…”
“щось говорю тобі у плечі…”
