CXXX.

Моєї пані очі — не як сонце;
Від губ її червоний більш кораль.
Як білий — сніг: грудь в неї сіра чом це?
Як волос — дріт: то в неї звій спіраль.
Я бачив шовк троянд: червоний, білий;
Не бачу рож цих на її щоках.
Парфумів запах більше мені милий,
Ніж віддих, що димить в її устах.
Люблю, як розмовля вона, хоч знаю,
Що музика дає ще кращий звук;
Не бачив я богинь, як ходять в раю,
Моєї ж пані хід — незґрабний стук.

Та все ж незвичне це моє кохання,
Споганене від фальшу порівняння.

* * *

My mistress' eyes are nothing like the sun;
Coral is far more red than her lips' red:
If snow be white, why then her breasts are dun;
If hairs be wires, black wires grow on her head.
I have seen roses damask'd, red and white,
But no such roses see I in her cheeks;
And in some perfumes is there more delight
Than in the breath that from my mistress reeks.
I love to hear her speak, yet well I know
That music hath a far more pleasing sound:
I grant I never saw a goddess go;
My mistress, when she walks, treads on the ground:
    And yet, by heaven, I think my love as rare
    As any she belied with false compare.