Олексій ОНУФРІЄНКО

ЩЕ ОДНА ВІЧНА ІСТОРІЯ

1. Герої
 

б. Справжню ніч, що навпіл розколола
    Темряву армадою занедбаних зірок,
    І лицаря, який, відкинув забороло,
    Спостерігає (це означає — знову зір — ОК!).

в. А інший — інвертований двійник
    Мого знайомця, як завжди — повний
    Масок та облич (а рівно — прізвищ та нік-
    names).”Той-що-неодноманітен”. Епітет досить красномовний.

___________________________________________________________
¹ Бо ті навічно пристосовані до сірості лише. Закрийте їх — побачите справжнє. Кольорове.

2. Сюжет

Історія, вічна, як сам перелік різновидів вічних історій — коливання в часі, нібито останній — саме Час — настільки незвичний тут для простору, що й (аналог: викривлення реалій світу речей гарячим повітрям над вогнищем) він — саме Простір — поступово перетворюється на — щось — текуче, нестабільне до крайнощів, змінливо-примарне.

Вони — обидва — теж. Але — вічна сутність не підвладна навіть примхам Часу, внаслідок цього — і Спостерігач, і Джерело, вдивляючись один в одного, залежачи один від одного, і, що найважливіше-найголовніше, — перебуваючи насправді одним єдиним, обирають та осмислюють своє місце в Просторі-Часі, намагаючись розмістити-розташувати себе таким чином, щоб якнайкраще виконати своє, ненадане ніким і ніколи, призначення.

Отже:

Перший (чи останній?) — відображає та зберігає ознаки. Зрозуміло, намагаючись в кінцевому рахунку зрозуміти взаємозв’язки зовнішнього із внутрішнім, глибинним, вистежити у хитросплетіннях геометричних фігур стежки до суті, серцевини, відображення-втілення замислу.

Другий (чи перший?) — продуцює та генерує зовнішні сторони, базуючись (виключно) на ґрунтовному вивченні вже згадуваної сутності. Вивергаючись з його замислів (точніше — це й є його матеріалізовані-втілені замисли), абстрактні ідеї отримують фізичний вираз — чи запис, — який поступово стає видимим (тобто — можливим для сприйняття-розуміння) Спостерігачеві.

Основне завдання: зрозуміти-осмислити Процес та свою справжню роль в ньому.

3. Істинний бік речей
 

    (індивідуального світила кожної (!) людини)

б. На вельми конкретні обставини
    Життя-смерті. І, в свою чергу, темрява —
    Малозмістовне явище… (Але, застосувавши обманний
    Засіб, — заплющення очей, — зміст виявляємо. Щоправда, — досить мляво).
 

___________________________________________________________
¹ Чому саме Ло, а не Ла чи навіть Ле, — див. роман С.Ділейні "Перетини Ейнштейна".

1999-2000.