Назар ФЕДОРАК

КІНЕЦЬ ЗИМІВЕЛЬ

Тишоблудить зима: сніголіг, вітростій,
Монументи слідів убираються в мармур.
У туземнім раю замерзають святі,
Зависають в повітрі… Для зцілення карми
На зимових майданах збирається люд,
Колядує під кригою гострого неба,
Розглядає завислих святих, мов салют,
І зникає в домівках. Здавалося, ще би
Кілька схожих сеансів санацій і згод —
І засяють над душами райські свічада,
Розірветься мішок неземних насолод!..
Так здається завжди на межі святопаду.

***

Джерело: Юрій Мачуха.