ЗИМА В ЄВРОПІ

Сумна відлига облягає серце,
дикун губами розтопити зиму
потрафив і втонув. На озерце це
покрапує вода. То — вісті з Риму
(синоптики розкажуть про циклони),
то — зневажання варварів у формі
венеціанських сліз, що не солоні,
бо сувенірні.

  За вікном сонорні

повії-приголосні вигравають
на флейтах і гобойчиках відлиги,
блищать сліди блискучого трамваю,
що, мов гарсон із куснем мамалиги
у ресторані "Буковін" в Парижі,
вдоволений життям.

 Висять тумани

над озерцем, і домлівають крижі
втонулого у нім європомана.

***