* * *

Ще так не сипало
В моїм краю снігами.
Летить лапате й ніжно щось говорить.
Напевно, місяць зачепив рогами
Стару ялину в білій Чорногорі.

А може, ненька заспівала сива
Й поцілувала легіня востаннє…
Чи раптом так звалилося на сина,
Як з неба сніг на голову, кохання?

Ще так не сипало
На чорні перелоги —
Перлисто, чисто, наче сміх дитини.
Вибілюй, зимо, молоді дороги —
Вкраїну квітень сватати ітиме.

* * *