ЖОВНЯРСЬКІ ПОХОРОНИ

Михайлові Яцківу

Ой не дзвонять, не задзвонять в церкві дзвони,
Йдуть жовнярські, йдуть жовнярські похорони,
Напереді рівним кроком йдуть жовняри,
А за ними — поволеньки — сунуть мари…

Ой не дзвонять, не задзвонять в церкві дзвони,
Йдуть жовнярські, йдуть жовнярські похорони.
«Є на трумні, білій трумні гвер^* і чако^**,
Ой по тобі, Івасуню, стільки знаку…

Напереді йдуть жовняри в рівнім гліду^***,
Ой по тобі, Івасуню, стільки сліду…
Напереді грають сумно музиченьки,
Ой який же ти, Івасю мій, бліденький!..»

Не співають, не співають антифони^****,
Йдуть жовнярські, йдуть жовнярські похорони.
На лафеті від гармати біле трумно,
І нема кому співати. Дуже сумно…

І не дзвонять, не задзвонять в церкві дзвони,
Йдуть жовнярські, йдуть жовнярські похорони.
«Поклоніться добрим людям в селі, мамо,
Та й скажіть, що Івасуня вклали в яму…

Розкажіть, що Івасеві труби грали…
Твому серцю, мамо, жалю завдавали!..
Поклоніться і до Марти!.. Ворон кряче,
Тут по буйній головоньці вітер плаче…»

Не співають, не співають антифони,
Йдуть жовнярські, йдуть жовнярські похорони.
На лафеті від гармати біле трумно,
І нема кому співати. Дуже сумно…

І не дзвонять, не задзвонять в церкві дзвони,
Йдуть жовнярські — Івасеві похорони…

***

_________________________________
^*    Гвинтівка.
^**   Військовий кашкет.
^***  Стрій.
^**** Церковний хор.