Марина ЦВЄТАЄВА (в перекладі Н. Тучинської)

* * *

Я на лутку вилізла з ногами.
Він спитав тихенько: — Хто тут є?
— Я прийшла. — Чого ж? — Сама не знаю.
— Пізно вже, дитинко, — ти не спиш.

— Місяць я побачила у небі,
Місяць я побачила і промінь.
Підглядав він у твоє віконце, —
Це тому, мабуть, я і прийшла.

Нащо тебе охрестили Даниїлом?
Сниться все — тебе шматує лев!

***