Марта ТАРНАВСЬКА

НА СПРАВЖНЬОМУ СНІГУ,
СТВОРЕНОМУ ЛЮДИНОЮ

Л.і З. — з приязню

Сиплеться, стелиться
біла метелиця,
вітром збиває із ніг.
День, наче писанка
сонцем розписана,
а тут, між горами — сніг.

В зелені крузі є
клаптик ілюзії:
створена штучно зима.
Йдемо на лещета,
хоч хтось і плеще там,
що “снігу ж справді нема.”

Мрія засніжена
серце розніжила:
час зупинився на мить.
Сиплеться, стелиться
біла метелиця
під сонцесвітлу блакить.

1966