***

Пиймо, друзі, грай, музико,
Нам вже все одно.
Бо правдиві тількі в світі
Музика й вино.

Був собі стрілець, що дівчину мав,
Як цвітки весну, він її кохав.
І кохав її, і любив її,
В своїх думах, в своїх мріях золотив її.

Був собі стрілець, що дівчину мав,
Як цвітки весну, він її кохав.

Пиймо, друзі, грай, музико,
Нам вже все одно.
Бо правдиві тількі в світі
Музика й вино.

Та зайнялось раз небо із гармат,
В боротьбі страшній йшов на брата брат.
І стрілець пішов, як пристало всім,
І постріляний, побитий, повернувся в дім.

Був собі стрілець, що дівчину мав,
Як цвітки весну, він її кохав.

Пиймо, друзі, грай, музико,
Нам вже все одно.
Бо правдиві тількі в світі
Музика й вино.

Нім до матінки рідної прийшов,
Перше дівчину свою віднайшов.
А як стрінув лиш мрію своїх мрій,
То жорстоке впало слово: "ти тепер не мій".

Був собі стрілець, що дівчину мав,
Як цвітки весну, він її кохав.

Пиймо, друзі, грай, музико,
Нам вже все одно.
Бо правдиві тількі в світі
Музика й вино.

***