Неоніла СТЕФУРАК

* * *

Сюркочуть коники в траві.
Земля важка і розімліла.
Душа не відчуває тіла —
слова пригадує живі.

Любити, вірити, рости…
Чи щось вони для тебе значать?
Купальська ніч від зір гаряча
і прохолодна — від роси.

Купальське коло… Хто його,
не розірвавши, зрозуміє?..
Немає нас. Горить вогонь.
Живий і владний, як обійми.

***