Неоніла СТЕФУРАК

* * *

Природа… земля… людина… всесвіт…
Конкретні поняття,

якими затуляємо прогалини в досвіді.

Діри у космосі

 затуляємо новими теоремами.

Іменами коханих

 затуляємо чорні діри своєї совісті.

Холодно.

  Протяг.

          У наскрізних ранах,

затулених шлюбними фотокартками

і спогадами дитинства,—

уламки метеоритів,

з яких іноді

         народжується поезія.

Щоб затулити крильми.

***