Василь СЛАПЧУК

МІЙ АВТОМАТ

Зима. Мороз. Рипучий сніг.
І стоголосою луною
Звучать у горах звуки бою.
А я за каменем заліг.

І змерзлись руки з автоматом,
А автомат невпинно б’є.
Його тепло — тепло моє.
Він став для мене рідним братом.

Він виручав мене не раз
І ще ні разу не підводив.
Хоч не вишукував пригоди,
Пригода йшла сама на нас. 

***