Василь ЩУРАТ

* * *

Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста,
Рам'ям обвинися щосила,
Красуне, сміхуне пуста.
Я в душу красуні не вірю,
Я вірю в красуні уста!

Не мучся на мудру задуму,
Розкрий мені тіла красу,
Ти зроджена з піни і шуму.
А я тобі душу несу…
Всю душу і серце і мудрість
Вливаю в дівочу красу.

1907