LXXIV.

Будь задоволений. Як цей арешт
Без запорук знесе мене, тоді
Моє життя тут має інтерес,
На пам'ятку залишиться тобі.
Як переглянеш, то побачиш сам,
Що більша часть присвячена тобі;
Земля дістане землю — її крам,
Мій дух є твій, ця краща часть тобі.
То ж втратиш тільки покидки життя,
Хробацтва здобич буде тіло лиш,
А жертва від негідника ножа
Й твоя основа: в пам'яті залиш.

І вартісне лиш те, що в ній було,
Тобі залишиться оце добро.

* * *

But be contented: when that fell arrest
Without all bail shall carry me away,
My life hath in this line some interest,
Which for memorial still with thee shall stay.
When thou reviewest this, thou dost review
The very part was consecrate to thee:
The earth can have but earth, which is his due;
My spirit is thine, the better part of me:
So then thou hast but lost the dregs of life,
The prey of worms, my body being dead;
The coward conquest of a wretch's knife,
Too base of thee to be remembered.
    The worth of that is that which it contains,
    And that is this, and this with thee remains.