Степан Руданський

ІЩЕ ВЧОРА ІЗВЕЧОРА

Іще вчора ізвечора
По заході сонця
Поглядав я на улицю
Край свого віконця.

Поглядав я на улицю —
Бучно було всюди,
І мигали мимо вікон
Знакомії люди.

І сьогодні іще до дня
До моєї хати
Збиралися товариші
Тугу розважати.

Розважали, розмовляли,
Щиро обіймались,
Виливали душу в душу
І не оглядались.

Півгодини до машини,
Як мала рушати,
Виходила і ти, мила,
Мене виряджати.

Вийшла, стала на помості,
Хусткою закрилась,
Дивилася-дивилася…
Так і розлучилась.

1 сентября