Степан РУДАНСЬКИЙ

BISKUPSTWO

Коли біскуп був не біскуп,
А плебан убогий,
То і пара добре везла,
А часом і ноги.

А як біскупом зробився
Та вбився у сало,
Тоді йому і чотири
Зробилося мало.

Раз він гнався шістьма кіньми
В шовках та у злоті,
Як нагнався на баюру,
Застряг у болоті.

Бились-бились сиві коні
Та й лягли, до лиха;
Мовчав-мовчав і сам біскуп
Та й промовив стиха:

«Co to, — каже, — być plebanem!
Plebaństwo to głupstwo!
Lecz biskupem — co za ciężar!
Ciężarne biskupstwo!» ^*

***