Степан РУДАНСЬКИЙ

СВЯТА СІМ’Я

Лежить собі старий піп —
Де йому ї..ти.
Але його попадя
Давай зачинати.

Зачіпала і товкла
Куди довелося,
На остаток заскубла
Попа за волосся.

Не витримав старий піп:
"Ну ж бо ти, старая!
Хоч голови не скуби —
Голова святая!"

"Що ж у тебе не святе?"
"Все святе, небого!"
"То і я, либонь, свята
З-за тебе, святого?"

"Та запевне, що свята!"
"А дочка святая?"
"Та ну, стара, не скуби —
І дочка святая!"

"То й я святий, коли так!" —
З печі наймит каже.
А з постелі йому піп:
"А ти за що, враже?"

"Як то батюшко? Та я ж, —
Парубок озвався, —
Із панною на печі
Кілька раз ї…ся".

***
За публікацією в журналі "Лель", № 5-6, 1996