ПРОЩАННЯ

Війдемо в цю осінь
на хвилі чуття.
Між хмарами — просинь,
у серця — биття.
Холодні фарби,

  стримані слова

приховують одне і наперед відоме.
У ритмі коливань
вчувається вже втома.

Цей день перепливемо
в самотньому човні.
Наврочень теореми
складаються в мені.

Тобі не треба знати,
ходімо разом спати.

***